1. Словник української мови в 11 томах

догулюватися

ДОГУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ДОГУЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док. Багато гуляючи, зазнавати неприємностей.

[Чумак:] Догулявся чумачина. Що й копочки нема (Кроп., V, 1959, 335);

Дали документа на бланку. Писалося в нім зокрема: «Зняли за прогули й п’янку…» Отак догулявся Кузьма! (С. Ол., Вибр., 1959, 215).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догулюватися — догу́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. догулюватися — -ююся, -юєшся, недок., догулятися, -яюся, -яєшся, док. Багато гуляючи, зазнавати неприємностей. Великий тлумачний словник сучасної мови