догідливо

ДОГІ́ДЛИВО. Присл. до догі́дливий.

Груня проворно, догідливо збиває свекрусі подушки (Горд., II, 1959, 221);

Трохим Іванович, потираючи руки, догідливo засміявся (Шиян, Гроза.., 1956, 165).

Значення в інших словниках

1. догідливо — догі́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. догідливо — Присл. до догідливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови