догідливо
ДОГІ́ДЛИВО. Присл. до догі́дливий.
Груня проворно, догідливо збиває свекрусі подушки (Горд., II, 1959, 221);
Трохим Іванович, потираючи руки, догідливo засміявся (Шиян, Гроза.., 1956, 165).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me