догідно

ДОГІ́ДНО, діал.

1. Присл. до догі́дний 2.

2. у знач. присудк. сл. Зручно.

Вона згадала, що серед двора стримів тільки дишель з передніми колесами, на котрих було б не зовсім догідно їхати (Н.-Лев., III, 1956, 131);

Йому було байдуже, чи вона була тут, чи ні, ба було майже догідно (Коб., II, 1956, 156).

Значення в інших словниках

1. догідно — догі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. догідно — діал. 1》 Присл. до догідний 2). 2》 у знач. присудк. сл. Зручно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. догідно — Догі́дно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)