догідно

ДОГІ́ДНО, діал.

1. Присл. до догі́дний 2.

2. у знач. присудк. сл. Зручно.

Вона згадала, що серед двора стримів тільки дишель з передніми колесами, на котрих було б не зовсім догідно їхати (Н.-Лев., III, 1956, 131);

Йому було байдуже, чи вона була тут, чи ні, ба було майже догідно (Коб., II, 1956, 156).