1. Словник української мови в 11 томах

догідництво

ДОГІ́ДНИЦТВО, а, с. Те саме, що догі́дливість.

І одягом, і нестриженим чубом, і манерами догідництва більше личило б [воротареві] прислужувати десь біля келії монастирського ігумена (Ле, Наливайко, 1957, 110);

Культ особи створював сприятливі умови для таких негативних явищ, як свавілля і зловживання владою, кар’єризм і догідництво, підозрілість і недовір’я (Рад. Укр., 16.I 1963, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догідництво — догі́дництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. догідництво — -а, с. Те саме, що догідливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. догідництво — ПРИСЛУ́ЖНИЦТВО (поведінка людини, яка прислужується, догоджає комусь або виконує ганебні, принизливі обов'язки), ДОГІ́ДНИЦТВО розм., СЕРВІЛІ́ЗМ книжн.; ПОБІГЕ́НЬКИ розм., ПОБІГА́НКИ розм., ПОБІГА́ШКИ розм. (виконання дрібних, часто принизливих доручень). Словник синонімів української мови