додзвонюватися
ДОДЗВО́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ДОДЗВОНИ́ТИСЯ, воню́ся, во́нишся, док., до кого-чого, рідко кого, чого. Дзвонячи, домагатися відповіді.
Пі шла [Тетяна Федорівна] з Друзем до телефонної будки й терпляче чекала, поки він додзвонювався до чергового лікаря й розмовляв із ним (Шовк., Людина.., 1962, 429);
— Сидите цілий день у себе в хаті — не додзвонишся вас! (Л. Укр., III, 1952, 547);
Телефоністка ніяк не може додзвонитися до секретаря райпарткому (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 548).
Словник української мови (СУМ-11)