дожидатися
ДОЖИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ДІЖДА́ТИСЯ, діжду́ся, ді́ждешся, док. Те саме, що дожида́ти 1.
Еней стояв і дожидався, Щоб вийшов з хати хто-небудь (Котл., І, 1952, 115);
— Коли б Марка діждатися… Так щось тяжко стало!.. (Шевч., І, 1951, 320);
Від коханої дівчини дожидаюся листа (Уп., Вірші.., 1957, 29);
*У порівн. Чогось вона непевна була, чогось полохалася, наче чого дожидалася (Мирний, III, 1954, 240).
Словник української мови (СУМ-11)