дозатор

ДОЗА́ТОР, а, ч., спец. Пристрій для автоматичного відмірювання сипких, рідких та газоподібних речовин.

Тут вагові дозатори точно за заданою програмою зважують потрібні порції піску, щебеню і цементу для приготування бетону (Роб. газ., 4.VIII 1962, 2);

В нижній частині бака змонтований дозатор, який складається з поршня і клапана (Соц. твар., 1, 1956, 45).

Значення в інших словниках

1. дозатор — доза́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дозатор — Дозатор — metering apparatus — Dosierapparat, Dosiergerät — пристрій для контрольованого видатку речовини (сипкої маси, рідини тощо) у заданій кількості. При збагаченні к.к. застосовують Д. для шихтування сумішей (напр.  Гірничий енциклопедичний словник
3. дозатор — -а, ч. Пристрій для відмірювання певної кількості газуватих, рідких, а також сипких речовин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дозатор — доза́тор (від доза) пристрій для відмірювання певної кількості газоподібних, рідких, а також сипких речовин.  Словник іншомовних слів Мельничука