дозрілість
ДОЗРІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до дозріл́ий 2-4.
Проминуло за весною літо,— все навколо золотом повите, ..І здалось — ні з чим не порівняти цю красу, дозрілістю пройняту! (Забіла, Поезії, 1963, 29);
На «Запоріжсталі» особливо виразно показала свою творчу дозрілість радянська інженерна думка (Літ. газ., 1. I 1948, 2).
Словник української мови (СУМ-11)