докер
ДО́КЕР, а, ч. Портовий вантажник у капіталістичних країнах.
Відважна дівчина з портового міста Кале разом з докерами кричала зухвалим чужинцям: «Янкі, забирайтесь геть!» (Жур., Вечір.., 1958, 242);
Треба мати хист докера, щоб понести на собі такий тягар (Смолич, V, 1959, 35).
Словник української мови (СУМ-11)