докер

ВАНТА́ЖНИК (робітник, що займається вантаженням), НАВАНТА́ЖУВАЧ, НАВАНТА́ЖНИК, НАВА́ЛЬНИК (шахтар, який навантажує вагонетки вугіллям, рудою); ДО́КЕР (портовий вантажник). Двері розчиняються і двоє вантажників вносять великий ящик (І. Кочерга); Володіє (механізатор) професіями кранівника, водія, навантажувача (з журналу); Чорне золото із лави Полилося як вода. І навальники сказали: — Добрі нині наші справи (С. Воскрекасенко); Треба мати хист докера, щоб понести на собі такий тягар (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. докер — до́кер іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. докер — -а, ч. Портовий вантажник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. докер — до́кер (англ. docker) робітник доку, портовий вантажник.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. докер — ДО́КЕР, а, ч. Портовий вантажник у капіталістичних країнах. Відважна дівчина з портового міста Кале разом з докерами кричала зухвалим чужинцям: «Янкі, забирайтесь геть!» (Жур., Вечір.., 1958, 242); Треба мати хист докера, щоб понести на собі такий тягар (Смолич, V, 1959, 35).  Словник української мови в 11 томах