докликатися
ДОКЛИ́КАТИСЯ, и́чуся, и́чешся, док. Довго кличучи, примусити кого-небудь відізватися або прийти; догукатися.
Лінивого не добудишся, а мертвого не докличешся (Укр.. присл.., 1955, 201);
Господарка мало не повибивала шибок, поки докликалася та добудилася свого чоловіка (Л. Янов., І, 1959, 196).
Словник української мови (СУМ-11)