докльовувати
ДОКЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОКЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., перех. Закінчувати клювати; клювати до кінця; додзьобувати.
Застрибала [пташка] по підвіконню, докльовуючи вчорашні крихти… (Кол., Терен., 1959, 48);
Прометею, Прометею! Одлетів твій коршак хижий, Не допив живої крові, Плоть живу не доклював (Рильський, І, 1956, 129).
Словник української мови (СУМ-11)