доковий

ДО́КОВИЙ, а, е. Прикм. до док.

[Геррісон:] Ну, ось я згадую ціле моє життя. Син докового робітника, виріс у тяжких злиднях (Ірчан, І, 1958, 242).

Значення в інших словниках

1. доковий — до́ковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. доковий — -а, -е. Прикм. до док.  Великий тлумачний словник сучасної мови