докора

ДОКО́РА, и, ж., рідко. Те саме, що докі́р.

Сміх над його молитвами, над його сльозами, товариська зрада, докора — разом кинулись йому в голову (Мирний, II, 1954, 203).

Значення в інших словниках

1. докора — -и, ж., рідко. Те саме, що докір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. докора — Докора, -ри ж. = докір. Мир. ХРВ. 269.  Словник української мови Грінченка