Словник української мови в 11 томах

докорити

ДОКОРИ́ТИ див. докоря́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. докорити — докори́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. докорити — див. докоряти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. докорити — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ...  Словник синонімів української мови
  4. докорити — Докорити см. докоряти.  Словник української мови Грінченка