Словник української мови Грінченка

докорити

Докорити

см. докоряти.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. докорити — докори́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. докорити — див. докоряти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. докорити — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ...  Словник синонімів української мови
  4. докорити — ДОКОРИ́ТИ див. докоря́ти.  Словник української мови в 11 томах