докорище

Докорище, -ща

с. Упреки, укоры. Канев. у. От як опізниться прийти, то вже й єсть йому докорище од батька. Як зачнуть: ти до гульні проворний, а до роботи так ні. Та всяко, всяко. Пирят. у.

Значення в інших словниках

1. докорище — -а, с., діал. Дорікання.  Великий тлумачний словник сучасної мови