докорище
Докорище, -ща
с. Упреки, укоры. Канев. у. От як опізниться прийти, то вже й єсть йому докорище од батька. Як зачнуть: ти до гульні проворний, а до роботи так ні. Та всяко, всяко. Пирят. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- докорище — -а, с., діал. Дорікання. Великий тлумачний словник сучасної мови