1. Словник української мови Грінченка

докоротати

Докоротати, -таю, -єш

гл. Дотянуть, довлачить. Насилу ніч ту докоротала. Де мені смерти своєї дождати, альбо віка свого докоротати. Мет. 349.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докоротати — докорота́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. докоротати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Заповнити, зайняти чим-небудь час, намагаючись зробити непомітним його плин. || Провести життя одноманітно, нудно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. докоротати — ДОКОРОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Заповнити, зайняти чим-небудь час, намагаючись зробити непомітним його протікання. — Насилу ніч ту докоротала (Сл. Гр.); // Провести життя одноманітно, нудно. Повернув [дід] домів, до мого вітця, і спокійно докоротав.. життя (Фр., VIII, 1952, 130). Словник української мови в 11 томах