докоряння

Докоряння, -ня

с. Укоры, упреки; упреканіе. Грин. ІІІ. 383.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докоряння — -я, с. Дія за знач. докоряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. докоряння — ДОКОРЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. докоря́ти. Докоряння може трансформуватися в самосвідомості дитини в тенденцію до самозвинувачення, що робить її уразливішою до неминучих помилок і труднощів (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах