докоряння
Докоряння, -ня
с. Укоры, упреки; упреканіе. Грин. ІІІ. 383.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- докоряння — -я, с. Дія за знач. докоряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- докоряння — ДОКОРЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. докоря́ти. Докоряння може трансформуватися в самосвідомості дитини в тенденцію до самозвинувачення, що робить її уразливішою до неминучих помилок і труднощів (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах