1. Словник української мови у 20 томах

докоряння

ДОКОРЯ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. докоря́ти.

Докоряння може трансформуватися в самосвідомості дитини в тенденцію до самозвинувачення, що робить її уразливішою до неминучих помилок і труднощів (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докоряння — -я, с. Дія за знач. докоряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. докоряння — Докоряння, -ня с. Укоры, упреки; упреканіе. Грин. ІІІ. 383. Словник української мови Грінченка