1. Орфографічний словник української мови

докоротати

докорота́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докоротати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Заповнити, зайняти чим-небудь час, намагаючись зробити непомітним його плин. || Провести життя одноманітно, нудно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. докоротати — ДОКОРОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Заповнити, зайняти чим-небудь час, намагаючись зробити непомітним його протікання. — Насилу ніч ту докоротала (Сл. Гр.); // Провести життя одноманітно, нудно. Повернув [дід] домів, до мого вітця, і спокійно докоротав.. життя (Фр., VIII, 1952, 130). Словник української мови в 11 томах
  3. докоротати — Докоротати, -таю, -єш гл. Дотянуть, довлачить. Насилу ніч ту докоротала. Де мені смерти своєї дождати, альбо віка свого докоротати. Мет. 349. Словник української мови Грінченка