Словник української мови в 11 томах

докувати

ДОКУВА́ТИ¹ див. доко́вувати.

ДОКУВА́ТИ², ує́, док. Закінчити кувати (про зозулю).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. докувати — докува́ти 1 дієслово доконаного виду закінчувати кувати; кувати до кінця докува́ти 2 дієслово доконаного виду про зозулю  Орфографічний словник української мови
  2. докувати — I див. доковувати. II -ує, док. Закінчити кувати (про зозулю).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. докувати — Докувати см. доковувати.  Словник української мови Грінченка