докувати

докува́ти

I див. доковувати.

II -ує, док.

Закінчити кувати (про зозулю).

Значення в інших словниках

1. докувати — докува́ти 1 дієслово доконаного виду закінчувати кувати; кувати до кінця докува́ти 2 дієслово доконаного виду про зозулю  Орфографічний словник української мови
2. докувати — ДОКУВА́ТИ¹ див. доко́вувати. ДОКУВА́ТИ², ує́, док. Закінчити кувати (про зозулю).  Словник української мови в 11 томах
3. докувати — Докувати см. доковувати.  Словник української мови Грінченка