докувати

докува́ти

I див. доковувати.

II є, док.

Закінчити кувати (про зозулю).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докувати — докува́ти 1 дієслово доконаного виду закінчувати кувати; кувати до кінця докува́ти 2 дієслово доконаного виду про зозулю Орфографічний словник української мови
  2. докувати — ДОКУВА́ТИ¹ див. доко́вувати. ДОКУВА́ТИ², ує́, док. Закінчити кувати (про зозулю). Словник української мови в 11 томах
  3. докувати — Докувати см. доковувати. Словник української мови Грінченка