докука

доку́ка

-и, ж., діал.

Клопіт, морока.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докука — Досада, клопіт, докучливість. Словник синонімів Караванського
  2. докука — Надокучливість, докучання, неспокій; досада, турбота Словник застарілих та маловживаних слів
  3. докука — див. нав'язливий Словник синонімів Вусика
  4. докука — Докука, -ки ж. Досада, хлопоты, надоѣдливость. Докука мені з дітьми. Черк. у. Докука з свинями — допіру погодувала, — знов кричать. Черк. у. Словник української мови Грінченка