докука

Докука, -ки

ж. Досада, хлопоты, надоѣдливость. Докука мені з дітьми. Черк. у. Докука з свинями — допіру погодувала, — знов кричать. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докука — Досада, клопіт, докучливість. Словник синонімів Караванського
  2. докука — -и, ж., діал. Клопіт, морока. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. докука — Надокучливість, докучання, неспокій; досада, турбота Словник застарілих та маловживаних слів
  4. докука — див. нав'язливий Словник синонімів Вусика