Словник української мови в 11 томах

докумекати

ДОКУМЕ́КАТИ, аю, аєш, док,, розм. Те саме, що докуме́катися.

— Тарасе Демидовичу! Все зрозуміло! Все ясно! Не докумекав, по-старому, по стандарту пішов. План переглянемо (Збан., Малин. дзвін, 1958, 171);

Коли зник [хлопець], аж тоді я докумекав, що треба було затримати або хоч запитати — хто він? (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 24).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. докумекати — докуме́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. докумекати — -аю, -аєш, док., розм. Те саме, що докумекатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. докумекати — див. зрозуміти  Словник синонімів Вусика
  4. докумекати — ДОДУ́МАТИСЯ до чого (розмірковуючи, зробити певні висновки), ЗМІРКУВА́ТИ що, ДОМІРКУВА́ТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ що, ПРИДУ́МАТИ що, ДОДУ́МАТИ що, ДІЙТИ́ чого, до чого, ДОБРА́ТИ (ДІБРА́ТИ) чого, розм., ПРИХИТРИ́ТИСЯ з інфін., розм.  Словник синонімів української мови