докіль

ДО́КІЛЬ, присл., спол., діал. Доки.

— Що ж, докіль ти думатимеш? доки розважатимешся? (Вовчок, І, 1955, 166);

— Докіль поїдем до Москви, Ще зачекати трохи доведеться (Бажан, Роки, 1957, 252).

Значення в інших словниках

1. докіль — до́кіль 1 прислівник доки незмінювана словникова одиниця діал. докі́ль 2 сполучник доки незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. докіль — присл., спол., діал. Доки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. докіль — До́кіль, докіля́, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)