долузати

ДОЛУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Закінчити лузати що-небудь.

Пріська долузала останню насінину, підвелася з досадою з лави й струсила в помийницю лушпиння (Л. Янов., І. 1959, 229).

Значення в інших словниках

1. долузати — долуза́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. долузати — -аю, -аєш, док., перех. Закінчити лузати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. долузати — Долузати, -ваю, -єш гл. Долущить (семечки). Долузати насіння. Васильк. у.  Словник української мови Грінченка