долішній
ДО́ЛІШНІЙ, я, є. Який міститься або розташований внизу; нижній.
Долішній край сукні також був мокрий (Фр., VII, 1951, 119);
Недалеко від храму між двома кипарисами статуя Артеміди на високому подвійному п’єдесталі; долішня частина п’єдесталу робить чималий виступ (Л. Укр., І, 1951, 157);
То це ж і в тих долішніх дільниць полине сюди люд, як тільки довідається про катастрофу (Ле, Міжгір’я, 1953, 182).
Словник української мови (СУМ-11)