домик
ДО́МИК, а, ч., рідко. Зменш.-пестл. до дім 1.
Тут людей мало,.. всього чотири домики в лісі (Л. Укр., V, 1956, 359);
Соснові сходи привели Нас на притоптані пороги У домик той, де жив Ілліч, Де відблиск генія сіяв (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 5).
Словник української мови (СУМ-11)