домик
ДО́МИК, а, ч., рідко. Зменш.-пестл. до дім 1.
Тут людей мало,.. всього чотири домики в лісі (Л. Укр., V, 1956, 359);
Соснові сходи привели Нас на притоптані пороги У домик той, де жив Ілліч, Де відблиск генія сіяв (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 5).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- домик — до́мик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- домик — -а, ч., рідко. Зменш.-пестл. до дім 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- домик — Домочок, домок, будиночок, кам'яничка, хатинка, хатиночка, хатонька, хатчина Словник чужослів Павло Штепа
- домик — Дім, дому м. Домъ. Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. божий дім. Церков. 6. Чужі, брате, сестри з дому Божого йдуть. Макс. (1849). 10. до-дому. Домой. ум. дімок, домик, домок, домичок, домочок. Мав собі домочок і садок. МВ. І. 17. Домичок в неї біленький. Чуб. V. 328. Словник української мови Грінченка