домик

Значення в інших словниках

1. домик — до́мик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. домик — Домочок, домок, будиночок, кам'яничка, хатинка, хатиночка, хатонька, хатчина Словник чужослів Павло Штепа
3. домик — ДО́МИК, а, ч., рідко. Зменш.-пестл. до дім 1. Тут людей мало,.. всього чотири домики в лісі (Л. Укр., V, 1956, 359); Соснові сходи привели Нас на притоптані пороги У домик той, де жив Ілліч, Де відблиск генія сіяв (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 5). Словник української мови в 11 томах
4. домик — Дім, дому м. Домъ. Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. божий дім. Церков. 6. Чужі, брате, сестри з дому Божого йдуть. Макс. (1849). 10. до-дому. Домой. ум. дімок, домик, домок, домичок, домочок. Мав собі домочок і садок. МВ. І. 17. Домичок в неї біленький. Чуб. V. 328. Словник української мови Грінченка