домобудівник

ДОМОБУДІВНИ́К, а́, ч. Робітник, що будує доми (у 1 знач.).

Домобудівники віддадуть усі сили, щоб перетворити в життя завдання, які ставить партія (Рад. Укр., 22.Х 1961, 1).

Значення в інших словниках

1. домобудівник — домобудівни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. домобудівник — -а, ч. Той, хто зводить будинки.  Великий тлумачний словник сучасної мови