домобудівник

домобудівни́к

-а, ч.

Той, хто зводить будинки.

Значення в інших словниках

1. домобудівник — домобудівни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. домобудівник — ДОМОБУДІВНИ́К, а́, ч. Робітник, що будує доми (у 1 знач.). Домобудівники віддадуть усі сили, щоб перетворити в життя завдання, які ставить партія (Рад. Укр., 22.Х 1961, 1).  Словник української мови в 11 томах