домоправитель

ДОМОПРАВИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Той, хто управляє чиїм-небудь домом, веде господарство.

Рухом пальця закликає [меценат] раба-домоправителя (Л. Укр., III, 1952, 447).

Значення в інших словниках

1. домоправитель — домоправи́тель іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. домоправитель — -я, ч. Той, хто управляє чиїм-небудь домом, веде господарство.  Великий тлумачний словник сучасної мови