домоправитель
ДОМОПРАВИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Той, хто управляє чиїм-небудь домом, веде господарство.
Рухом пальця закликає [меценат] раба-домоправителя (Л. Укр., III, 1952, 447).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- домоправитель — домоправи́тель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- домоправитель — -я, ч. Той, хто управляє чиїм-небудь домом, веде господарство. Великий тлумачний словник сучасної мови