домоправитель
домоправи́тель
-я, ч.
Той, хто управляє чиїм-небудь домом, веде господарство.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- домоправитель — домоправи́тель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- домоправитель — ДОМОПРАВИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Той, хто управляє чиїм-небудь домом, веде господарство. Рухом пальця закликає [меценат] раба-домоправителя (Л. Укр., III, 1952, 447). Словник української мови в 11 томах