домоправитель

домоправи́тель

-я, ч.

Той, хто управляє чиїм-небудь домом, веде господарство.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домоправитель — домоправи́тель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. домоправитель — ДОМОПРАВИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Той, хто управляє чиїм-небудь домом, веде господарство. Рухом пальця закликає [меценат] раба-домоправителя (Л. Укр., III, 1952, 447). Словник української мови в 11 томах