домохазяїн

ДОМОХАЗЯ́ЇН, а, ч. Глава селянського господарства.

За столипінським указом від 9 листопада 1906 р. в особисту приватну власність домохазяїв закріплялася земля, яка була в подвірному землекористуванні (Іст. УРСР, І, 1953, 633).

Значення в інших словниках

1. домохазяїн — домохазя́їн іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. домохазяїн — -а, ч. Те саме, що домогосподар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. домохазяїн — Домовласник, господар, домар  Словник чужослів Павло Штепа