домішаний

ДОМІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до доміша́ти.

До дуба у насадженнях цього року часто домішаний також ясен (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 14).

Значення в інших словниках

1. домішаний — домі́шаний дієприкметник від: доміша́ти  Орфографічний словник української мови
2. домішаний — ДОМІШАНИЙ – ДОМІШЕНИЙ Домішаний. Дієприкм. від домішати: до сосни в цій місцевості скрізь домішаний дуб. Домішений. Дієприкм. від домісити: домішене тісто.  Літературне слововживання
3. домішаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до домішати. || домішано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. домішаний — Домі́шаний, -на, -не (від доміша́ти)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)