1. Словник української мови в 11 томах

домішаний

ДОМІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до доміша́ти.

До дуба у насадженнях цього року часто домішаний також ясен (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домішаний — домі́шаний дієприкметник від: доміша́ти Орфографічний словник української мови
  2. домішаний — ДОМІШАНИЙ – ДОМІШЕНИЙ Домішаний. Дієприкм. від домішати: до сосни в цій місцевості скрізь домішаний дуб. Домішений. Дієприкм. від домісити: домішене тісто. Літературне слововживання
  3. домішаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до домішати. || домішано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. домішаний — Домі́шаний, -на, -не (від доміша́ти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)