донощик
ДОНО́ЩИК, а, ч. Той, хто доніс або любить доносити (у 3 знач.).
Він почував.. ненависть до того приниженого лицеміра і донощика, що ось сидів перед ним (Фр., II, 1950, 172);
— Тобі я відкрився, бо впевнений, що ти на мене не донесеш… Ти донощиків, як я помітив, не любиш… (Бурл., Напередодні, 1956, 12).
Словник української мови (СУМ-11)