донощиця

ДОНО́ЩИЦЯ, і, ж. Жін. до доно́щик.

— Знала я тільки одне: донощицею не буду, хоч би мала життям своїм заплатити (Вільде, На порозі, 1955, 154).

Значення в інших словниках

1. донощиця — доно́щиця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. донощиця — -і. Жін. до донощик.  Великий тлумачний словник сучасної мови