1. Словник української мови в 11 томах

донощиця

ДОНО́ЩИЦЯ, і, ж. Жін. до доно́щик.

— Знала я тільки одне: донощицею не буду, хоч би мала життям своїм заплатити (Вільде, На порозі, 1955, 154).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. донощиця — доно́щиця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. донощиця — -і. Жін. до донощик. Великий тлумачний словник сучасної мови