доперва
ДОПЕ́РВА, діал.
1. присл. Тільки що, щойно.
2. част. Уживається у знач. тільки, лише.
— Ви знаєте, пане Олесь, що моя старша сестра заручилася? Але доперва десь аж за рік має відбутися весілля (Коб.,ІІІ,1956,19).
Словник української мови (СУМ-11)