доперва

ДОПЕ́РВА, діал.

1. присл. Тільки що, щойно.

2. част. Уживається у знач. тільки, лише.

— Ви знаєте, пане Олесь, що моя старша сестра заручилася? Але доперва десь аж за рік має відбутися весілля (Коб.,ІІІ,1956,19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доперва — Щойно, тепер тільки [IV] — щойно, тільки що [V] — щойно [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. доперва — допе́рва прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  3. доперва — діал. 1》 присл. Тільки що, щойно. 2》 част. Уживається у знач. тільки, лише. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. доперва — ЛИШЕ́ (ЛИШ) обмежувальна частка (вказує на яку-небудь межу, обмеження в кількості, якості, мірі, дії і т. д.), ЛИШЕ́НЬ, ТІ́ЛЬКИ, ТІ́ЛЬКИ-НО, ПРО́СТО, ДОПЕ́РВА діал. "І чого б так уболівати?" — не раз запитував себе Митрофан. Словник синонімів української мови
  5. доперва — Допе́рва, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)