допивати

ДОПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОПИ́ТИ, п’ю́, п’є́ш, дек., перех. Закінчувати пити; пити до кінця,

Її батько сидів за столом і допивав останній стакан чаю (Н.-Лев., IV, 1956, 246);

Григорій Волошин і міднолиций Лесь Якубенко поважно допивали свій мед (Стельмах, Хліб.., 1959, 34);

Він допив прохололий чай і відставив склянку (Головко, II, 1957, 449).

Значення в інших словниках

1. допивати — допива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. допивати — -аю, -аєш, недок., допити, -п'ю, -п'єш, док., перех. Закінчувати пити; пити до кінця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. допивати — Допива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. допити, -п'ю, -п'єш, гл. 1) Допивать, допить. Не допивай, не доливай, — не будеш п'яний. Ном. № 11449. Чом ви.... пива не допиваєте? ЗОЮР. І. 224. 2) Пить сколько хочется.  Словник української мови Грінченка